Свято Перуна

Як я згадував в попередньому дописі, на семінарі ми робили виїзд в с. Маліївці, на древнє капище Перуна. Ця поїздка якраз співпала чи була так задумана, щоб співпасти, - зі святом Перуна. 

З собою ми взяли всю табірну кухню, всі прибамбаси для виступів, декілька музикантів і кучу гарного настрою! Поки їхали - співали, приїхали - співали, їхали назад - співали, ну і як годиться козацькій душі - танцювали між тим всім. Розмістились ми в ярі біля водоспаду. По приїзді зразу взялись за підготовку гарного дня - тягали дрова, тягали казани, самі тягались :).

Саме цікаве дійство почалось десь посеред дня - свято Перуна. На тому святі ми - гопаківці виступили з показовою прогамою - показали як вміємо пританцьовувати із зброєю чи з "ворогом", чи просто для задоволення.

Десь між тим всім черговий рій встиг зварити смачнющий куліш, який пройшов по столу, що аж оком не встигнули моргнути (чи не вдалось :)).

Погуляли, поїли і щоб взагалі все було класно - пан директор школи прочитав нам коротеньку лекцію з історії тих мальовничих країв. Розказав як цей край переходив із рук в руки, як тут будувались храми різних релігій, хто і коли будував замки чи палаци в окрузі. То не він розповідав нам, а інший чоловік, але тим не менше - подейкують що саме тими ярами козаки ходили походами, про що й згадується в пісні "Ой на горні женці жнуть". Бо дійсно, коли піднятись на верх яру, то можна побачити великі степи засіяні різними культурами, мабуть і тоді так було.

Хоча майже цілий день після обіду падав дощ, та він нам не заважав, навіть якось цікаво було вкотре розводити вогнище під дощем :).

Вечір не залишився ображений - після співів навкого багаття Ігор Володимирович Кобзар розклав вугельці і, хто мав бажання чи дух, гарцював по них доки не вистигли. На дорогу назад ще покупались у крижаному водоспаді, доречі, відчуття вражаючі: заліз під водоспад - "ААААА! Зимноо!", виліз - "ААААА! Печее!" Так щасливі і заряджені позитивом із всіма своїми речима посідали в автобус. Дорогою до академії, в якій жили, співали і дрімали.

Отак, наславу гопаківці погуляли свято!