Показ дописів із міткою роздуми. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою роздуми. Показати всі дописи

четвер, 6 жовтня 2016 р.

Танець Дощу або Суміваєшся - Питай!

Хто молодець?
Ігор - молодець!
То тепер я радий, а спочатку виглядало це по іншому...
00:59. "Танцюю" я вже 59 хвилину під дощем: джинси прилипають до ніг, непромокаюча куртка починає промокати, взуття, крім того що промокло, вже встигло прохолонути, на черзі телефон і гаманець...
Танцюю і думаю: "А може хтось вигляне на балкон чи у вікно перед сном. Ось у квартирі над входом світиться. Якщо правильно прикинув, то це сусіди.
Ну що ж, якщо ні то поїду на головний вокзал - там хоть не падає і тепліше, і працює цілодобово...
Хм, може все-таки подзвонити сусідам. 
Та деее...
Хто в такій годині пустить в під'їзд та ще й незнайому людину з акцентом??"
Тут мене пробиває проста, як двері, думка!
"Як не пустять то не пустять, хоть буду знати точно".
"Нащо я годину собі голову мусив сумнівами?? Гаразд, якщо за хвилину ніхто не вигляне у вікно, піду проситись через домофон, заодно познайомлюсь."
Що Ви думаєте?
...
Дзи-дзииинь!!!
... за першим не підняли. Що робити? Так! Дзвонити поки не побудяться! :D
Дзи-дзииинь!!!
...
- Так.
- Добрий вечір, мене звати Ігор, Ваш новий сусід. Я отримав від власниці ключі і думав що зможу ними відкрити двері, а тут виявилось що треба знати код. Можете відчинити двері?
- Так, звичайно. *Та-дам.*
- Дуже дякую!
Що??! Без питань хто, звідки, куди, нащо, чо так пізно, чий будеш і чи 50коп не знайдеться, або телефона з камерою подзвонить?
Просто! На тобі! Заходь хз хто о 1:00 в будинок.
Ото я здивовано зрадів, чи радо здивувався! :)
Отак-то я вперше самостійно потрапляв до свого нового місця проживання.
Маленький приклад мого життя, а як гарно показав наскільки я стримую себе внутрішніми сумнівами через стереотипи і переконання. Не знаєш - питай! Будеш знати точно. Проста річ, але то ж треба було додумались. Дякую Миколі Латанському, що десь колись про це розказав.
А де ще ми у житті відбираємо у себе можливості через внутрішні переконання, стереотипи, сумніви, стидання? Чого ми себе позбавляємо? На що не звертаємо уваги?
В кого було таке - поділіться в коментарях. :)

понеділок, 15 лютого 2016 р.

Козак - Душа Щира!


Значення саме цього прислів'я я сьогоді (14 лютого 2016 року) зрозумів. Натхненно працюючи, я усвідомив що означає бути щирим.

Що таке щирий? А що таке очікувати?
Чи можна вважати справу доброю чи подарунком коли, навіть, мимоволі щось очікуєш у відповідь?

Скільки щирості у людському житті?
Раз на місяць? Раз на тиждень? Годину на день? Щохвилини? Щодумки?

Звідки біль береться у Людини?
Хіба може Душа боліти?

Бути щирим, бути собою, бути справнім!
Усвідомлення що все моє життя, всі прояви його - це виключно моя відповідальність - дає сили, енергію і радість змінювати його на краще!
Приходить творчість і приносить бажання розвиватись, бажання дарувати дарунки людям і світу: щиро, безкорисно - подарував, усміхнувся, і провожуєш життям іти.
Все що нам треба - більше Любові. (Щось нагадалась стаття "Люди потребують любові")
Тримайтесь на хвилі!
Тепер зрозумів чому два дні не публікував цього тексту. Він зовсім "випадково" (хто знає той зрозуміє ;)) чекав своєї завершальної фрази.


Щирість - Винагороджує!
А Щирість через страх - Винагороджує подвійно!
Перевірено ;)


Крім того вона щей чистить і лікує.