Літня пора - чудна вона!

Хочеться сказати „І ось літо вже на порозі“ чи „стукає у двері“, але, оглянувши все навколо, чітко розумієш, що літо давно вже „в хаті“ і добре дає собі тут раду.

Як кожного, так і цього року Гопаківське літо традиційно проходитиме в таборах, семінарах, поїздках, мандрівках та ще, такого і всякого роду подіях та витівках. І для того, щоб легше  відслідкувати де, коли і куди себе можна подіти, постараюсь зібрати в цьому місці інформацію чи посилання на інформацію про цьоголітні події.
Інформацію оновлюватиму по мірі того як вона буде до мене поступати. Слідкуйте за цим дописом. ;)

Свята по козацьки чи лицарський гарт!

Свята вже наче закінчились, гульок менше і робоча частина року знову насувається чи вже трошки насунулась. Свята - це добре, але вічно святкувати - це, як кажуть, "що забагато то не здорово". Тому треба зібратись докупи і починати чи продовжувати трудитись та творити.

А для того щоб гарно працювати треба мати стимул і знати над чим треба працювати. Так ось, хочу повідати Вам приклад як святкування так і набирання наснаги. Козаки - хлопці моторні, щоб рік почати добре і вдало провести свята - гопаківці збирались на прикладний семінар з Бойового Гопака, що стартував 2 січня 2012р. в місті Березне Рівненської області. Він проходив 11 днів - до 12 січня. Декілька моментів звітам можна глянути тут і тут. Під час семінару гопаківці опановували техніку боротьби, яку можна сміливо використовувати і вигравати з нею великі змагання та турніри. Кожного дня окрім тренування для семінаристів проводились лекції про честь, гідність, відвагу  і чимало інших чеснот притаманних лицарям світла.

Тут же по семінарі відбувся Чемпіонат України з вільного козацького бою. Обидва заходи проводив Пилат Володимир Степанович (засновник стилю Бойовий Гопак, президент МФБГ), на змагу був Війтом, а секретарем змагань був президент Рівненської федерації Бойового Гопака – Нагорний Олег В’ячеславович. На цей чемпіонат приїхало більше 70 учасників, серед яких були не лише гопаківці, але й представники інших стилів контактних єдиноборств, таких як карате, теквондо, кік-боксинг.

Що було на змаганні можна собі уявити переглянувши відео та фото. Також відео з чемпіонату і не тільки можна переглянути на цих каналах: Eneyko2008 (YouTube), Yuriy Tsygan (Vimeo).

Я щиро радий що перші місця посіли гопаківці, радий за тих хлопців які побували на семінарі і здобули МАСУ знань та інформації для "перетравлення", радий за тих хто боровся на чемпіонаті України з вільного козацього бою і радий за себе та Вас, хто може подивитись на вище описаних, набратись наснаги і вогенного бажання для праці, творінь і подальших звершень!

Хто був на змаганнях - показав що він вміє, побачив над чим ще треба працювати і куди потрібно рухатись, так само і нам всім бажаю окреслити досягнуте, викристалізувати суть та зробити висновки, щоб побачити шлях яким потрібно йти і зразу ж почати ходу.

В путь, хай прибуде з Нами сила і здоровий дух!

З використання матеріалів з сайту МФБГ.

Дивуюсь і я....

"Останньою краплею", що призвела до появи цього допису є це - http://smbdspecial.livejournal.com/157563.html - виверження наболілого, на скільки я розумію, про частинку навколишнього...

А дивуюсь я не лише з приводу тих же "високих халатів" і їх ставлення, але й з приводу відношення людей до себе. Скільки ж можна гнобитись під своєю ж лінню і зневірою. Якщо хто кидав оком на загальну ситуацію в країні, та й, мабуть, в світі, то з кожним поколінням люди все кволіші, все більше хронічних спадкових захворювань і кучу іншого болота-смороду.

А хтось задумувався звідки беруться ті спадкові захворювання чи нові?

- Самі ж їх виводимо.

Живе собі кожен як хоче, травиться всім що йому підсунуть (чи сам підсуне), без  найменшої "задньої" думки про цей потужний орґанізм - людину. Та нехай - що себе травить, але ж все що робить з собою в тій чи іншій мірі іде в покоління і, навіть, думаю, що не "в тій чи іншій", а у повній мірі, просто проявляється не все зразу, нащастя.

Приземлимось трохи до сьогодення. Як писав я і крім мене, зараз багато дітей здоров’я яких не таке вже "кінське", що було у наших бабусь/дідусів. І що ми робимо? - Купуємо різні таблетки, мазючки, порошочки (ще якусь гидоту) і водимо рідних чи самі водимось по тих кабінетах де кожен "лікує", що вміє (чи не вміє)... Чого просто не зайнятись собою??!

Як згадувалось в "останній краплі" є чудові люди: Володимир Степанович Пилат і Козак Василь Васильович. Хто ще не знає першого - переходьте за посиланням і читайте та дивіться, Вам має бути стидно... А другий - людина що все життя віддає благій справі - автор системи  ДІР (Динамічна Інтенсивна Реабілітація) - системи, що людину з великими проблемами опорно-рухового апарату перетворює в здорову і міцну, але відповідно, треба займатись не день і не два, а приділити цьому хоча б рік, а там самі побачите що воно того варте. І не думайте що то займає багато часу... Достатньо щоранку (чи щодня) по 10-15хв виділяти на ці вправи, що ще називають "українською йогою" і через декілька місяців, ато й швидше самі побачите результати. А кісточки почнуть "хруськати" і в перший тиждень, але "хруськати" позитивно - легкість в рухах зростає.

Багато відео по системі ДІР можна знайти на сторінці youtube-користувача Василя Васильовича - http://www.youtube.com/user/cossackVasyl або на сторінці групи в facebook.

Також хочу наголосити, що відбувся семінар з ДІР для тренерів БГ! Це дуже чудово, так як система ДІР дуже гарно вписується в загальну концепцію Бойового Гопака як системи оздоровлення і вдосконалення, і допоможе гопаківцям ставати сильнішими і здоровішими. Тому, заохочую всіх гопаківців звертатись до своїх тренерів, інструкторів та вчителів і запитувати про ДІР.

Крім того, до теми догляду за собою, в силу зростання навантаження на людське око за останнє століття, рекомендую подивитись оці лекції, щоб знати як працює наше око і як за ним доглядати. Також, думаю, багато з тих хто читав і так це вже знають, але нагадую про вплив алкоголю на орґанізм людини. Це все насправді важливо, бо якщо ви будете супер сумлінно займатись системою ДІР чи ще якоюсь супер-мега-гіпер-треш-мітол-тра-та-та системою і одночасно "закидатись" всякою нечистю по вінця то будете ще одним експериментальним куском м’яса, вибачте за одкровення, але так воно вже є...

P.S. Ого, чисто нечайно, шукаючи картинку до публікації знайшов набір вправ ДІР - додаю картинку вкінці. Раджу й самим пошукати в Google.

 

Отже, починайте доглядати себе, робіть це стабільно і життя наладиться, а якщо у вас і так все добре то стане ще краще! 

Як, співає О. Скрипка "що не квітне - те пов’яне" - тому давайте квітнути!

Доброго здоров’я, веселих свят, смачної куті і багатої коляди!

Свято Перуна

Як я згадував в попередньому дописі, на семінарі ми робили виїзд в с. Маліївці, на древнє капище Перуна. Ця поїздка якраз співпала чи була так задумана, щоб співпасти, - зі святом Перуна. 

З собою ми взяли всю табірну кухню, всі прибамбаси для виступів, декілька музикантів і кучу гарного настрою! Поки їхали - співали, приїхали - співали, їхали назад - співали, ну і як годиться козацькій душі - танцювали між тим всім. Розмістились ми в ярі біля водоспаду. По приїзді зразу взялись за підготовку гарного дня - тягали дрова, тягали казани, самі тягались :).

Саме цікаве дійство почалось десь посеред дня - свято Перуна. На тому святі ми - гопаківці виступили з показовою прогамою - показали як вміємо пританцьовувати із зброєю чи з "ворогом", чи просто для задоволення.

Десь між тим всім черговий рій встиг зварити смачнющий куліш, який пройшов по столу, що аж оком не встигнули моргнути (чи не вдалось :)).

Погуляли, поїли і щоб взагалі все було класно - пан директор школи прочитав нам коротеньку лекцію з історії тих мальовничих країв. Розказав як цей край переходив із рук в руки, як тут будувались храми різних релігій, хто і коли будував замки чи палаци в окрузі. То не він розповідав нам, а інший чоловік, але тим не менше - подейкують що саме тими ярами козаки ходили походами, про що й згадується в пісні "Ой на горні женці жнуть". Бо дійсно, коли піднятись на верх яру, то можна побачити великі степи засіяні різними культурами, мабуть і тоді так було.

Хоча майже цілий день після обіду падав дощ, та він нам не заважав, навіть якось цікаво було вкотре розводити вогнище під дощем :).

Вечір не залишився ображений - після співів навкого багаття Ігор Володимирович Кобзар розклав вугельці і, хто мав бажання чи дух, гарцював по них доки не вистигли. На дорогу назад ще покупались у крижаному водоспаді, доречі, відчуття вражаючі: заліз під водоспад - "ААААА! Зимноо!", виліз - "ААААА! Печее!" Так щасливі і заряджені позитивом із всіма своїми речима посідали в автобус. Дорогою до академії, в якій жили, співали і дрімали.

Отак, наславу гопаківці погуляли свято!

Міжнародний семінар з Бойового Гопака, м. Хмельницький, 2011

Ееее-нергія! Вона ще досі бурлить в мені після цих двох тижнів гарту. Це мій перший семінар з Бойового Гопака і я ним дуже задоволений.

Почну з початку. Семінар проводила Хмельницька федерація Бойового Гопака в їхньому ж рідному обласному центрі. Приїхав я туди замаскований під туриста, з рожевим похідним рюкзаком :). Зустрів мене Олег Михайлович Геделевич, керівник ШБГ „ПЛОСКИРІВ“, який показав де жити і мінімально пояснив чого чекати і що робити. А далі - все почало потрохи закручуватись, оживати - почав з'їжджатись люд звідусіль. І тут один з головних пунктів - прибуло двоє гопаківців з Польщі, а саме з Підляшшя - тому я й „обізвав“ в заголовку цей семінар міжнародним. Так в неділю 17 липня відбулось урочисте відкриття семінару з показовою програмою, на якій, доречі, я трохи повоював шаблями.

З понеділка всіх розділились на рої та чоти, крім того кожній кімнаті видали розпорядок дня. З цього моменту почався власне сам вишкіл. Зранку прорух, потім лекції, тренування, між ними: сніданок, обід, вечеря - приблизний графік двох тижневого життя гопаківця-семінариста.

Та не думайте, що все було так нудно... Кожен день по свому замальовував повну картину і кожного дня ми отримували щось нове або збагачували та укріплювали вже надбане. Протягом всього семінару нас надихав, оберігав і скеровував дорогою Лицаря - Пилат Володимир Степанович - Верховний Вчитель і засновник стилю Бойовий Гопак.

Все проходило на ура! Тренування, відтискання :), купання в р. Південний Буг, лекції, виїзд в с.Маліївці - на древнє капище Перуна, змаги (однотан, тан-двобій, забава, борня). Це все гуділо під дружнім колективом потужних особистостей - колективом гопаківців!