Діти - наше майбутнє! А ми?

"Програмування - грамота 21 століття" прочитав я декілька років тому в якомусь місці. Чим далі тим більше в цьому переконуюсь.

Сталось це на вихідних минулого тижня. Вихідний день. Іду собі на свій факультет робити свої справи (в мене вихідні трохи по інших зоряних циклах раховані :)) і бачу як кучу маленьких діточок з батьками за ручку виходять зі скляної будівлі (факультет Математики і Наук Інформаційних майже весь скляний). Входжу в середину, на дверях - оця табличка "kids fun code".

Дітки вчаться програмувати!
Цікава обставина!

Декілька днів по тому, друга табличка, ще не знаю що це, але думаю, щось подібне.

Знаю що у Львівській Малій Академії Наук дітки теж вчаться програмувати і управляти роботами, принаймі щось таке там було декілька років тому.

Це круто!

Діти наше майбутнє! А ми?
А ми - майбтнє наших дітей!

P.S.
Що ви думаєте з приводу сучасної грамотності і того що діти вчаться програмувати?
А як Ви самі ставитесь до вміння програмувати? :)
Хто з вас вже вміє програмувати, а хто хотів би навчитись?
Напишіть в коментарях. ;)

Літня пора - чудна вона!

Хочеться сказати „І ось літо вже на порозі“ чи „стукає у двері“, але, оглянувши все навколо, чітко розумієш, що літо давно вже „в хаті“ і добре дає собі тут раду.

Як кожного, так і цього року Гопаківське літо традиційно проходитиме в таборах, семінарах, поїздках, мандрівках та ще, такого і всякого роду подіях та витівках. І для того, щоб легше  відслідкувати де, коли і куди себе можна подіти, постараюсь зібрати в цьому місці інформацію чи посилання на інформацію про цьоголітні події.
Інформацію оновлюватиму по мірі того як вона буде до мене поступати. Слідкуйте за цим дописом. ;)

Козацьке літо! А ти куди?

На носі літо, навіть дуже на носі, буквально з кінця цього тижня. Багато хто вже розпланував собі його вздов і впоперек, дехто тільки частину (іншу - відпочивати буде), а дехто ще думає, а є такі що й не думають взагалі.

Для всіх, хто входить в вищеперераховані категорії, для тих хто знає таких і для інших хочу показати як літо проводять гопаківці.

Бойовий Гопак кожного літа проводить багато різних таборів, мандрівок і такого іншого. Нижче подаю список цьоголітніх таборів, які познаходив у лицекнижці, посилання на фотографії з минулого року.

Навчально-вишкільний табір Бойового Гопака „Княжий Галич“

Заїзд: 2-12 червня 2012 року
Де: с.Козино, поблизу м.Галич, Івано-Франківська обл. [на карті]
Орієнтовний вік: 8-16 років

Детальніший опис і контакти за наведеним вгорі посиланням.

Літній дитячий наметовий спортивно-оздоровчий табір з Бойового Гопака „БУКОВИНСЬКІ КОЗАКИ“

Заїзд: 13-23 червня 2012 року
Де: КСК "Троя", с.Реваківці, Кіцманський р-н., Чернівецька обл. [на карті]
Орієнтовний вік: 6-15 років

Детальніший опис і контакти за наведеним вгорі посиланням.

Наметовий табір „Чорний Ліс“

І-й заїзд: 18 червня - 1 липня 2012 року (8-12 років)
ІІ-й заїзд: 1-14 липня 2012 року (12-17 років)
Де: с. Грабівка, Калуський р-н., Івано-Франківська обл. [на карті]

Табір проводиться на засадах самоврядування із врахуванням козацького Звичаєвого Права, традиційних українських культурних та історичних цінностей і духовних надбань козацтва.
Заходи, які плануються провести:

• щоденна ранкова руханка 
• заняття з Бойового Гопака, боротьби НАВ-Хрест, паличного та шабельного бою
• спортивні змагання та рухливі ігри
• теренові ігри
• велика нічна теренова гра
• триразове купання в річці
• історія України, лицарської бойової культури та Школи Бойового Гопака
• пейнт-бол
• стрільба з лука, арбалета та пневматичної зброї
• верхова їзда
• мандрівка в Старий Угринів
• різноманітні конкурси
• вивчення нових пісень та співи біля ватри
• і ще багато-багато цікавого.

Найкращі канікули - це канікули проведені в гопаківському таборі.
До зустрічі у Чорному лісі.

Табір „Козацький вулик“

Заїзд: 14-24 червня 2012 року
Де: с.Коритище, Турківський р-н., Львівська обл. [на карті]
Орієнтовний вік: 12-17 років

Гопаківці, які мріють стати справжніми козаками проводять літні канікули у гопаківських таборах. Табір - це 10 днів козацького життя. На тебе чекають щоденна ранкова руханка, тренуванням з Бойового Гопака, різноманітні рухливі та спортивні ігри, змагання та конкурси, мандрівки в гори, заняття з альпінізму, стрільба з пневматичної зброї, купання у гірських річках, козацька каша, заняття з історії України, Свято Купала, пісні і жарти біля ватри і ще багато багато чого...
Збирай наплечник і гайда в табір.

Зацікавило? - читай, дзвони, збирайся і їдь!

Доброго здоров’я і гарного літа, щасти!

P.S. Маєш знайомих друзів чи дітей друзів яких це може зацікавити - розкажи. ;)

P.P.S. Якщо є питання - задавай в коментарях - буду радий відповісти.
P.P.P.S. Якщо сподобалась стаття - клацни „+1“ внизу - може вона ще комусь сподобається. :)

Свята по козацьки чи лицарський гарт!

Свята вже наче закінчились, гульок менше і робоча частина року знову насувається чи вже трошки насунулась. Свята - це добре, але вічно святкувати - це, як кажуть, "що забагато то не здорово". Тому треба зібратись докупи і починати чи продовжувати трудитись та творити.

А для того щоб гарно працювати треба мати стимул і знати над чим треба працювати. Так ось, хочу повідати Вам приклад як святкування так і набирання наснаги. Козаки - хлопці моторні, щоб рік почати добре і вдало провести свята - гопаківці збирались на прикладний семінар з Бойового Гопака, що стартував 2 січня 2012р. в місті Березне Рівненської області. Він проходив 11 днів - до 12 січня. Декілька моментів звітам можна глянути тут і тут. Під час семінару гопаківці опановували техніку боротьби, яку можна сміливо використовувати і вигравати з нею великі змагання та турніри. Кожного дня окрім тренування для семінаристів проводились лекції про честь, гідність, відвагу  і чимало інших чеснот притаманних лицарям світла.

Тут же по семінарі відбувся Чемпіонат України з вільного козацького бою. Обидва заходи проводив Пилат Володимир Степанович (засновник стилю Бойовий Гопак, президент МФБГ), на змагу був Війтом, а секретарем змагань був президент Рівненської федерації Бойового Гопака – Нагорний Олег В’ячеславович. На цей чемпіонат приїхало більше 70 учасників, серед яких були не лише гопаківці, але й представники інших стилів контактних єдиноборств, таких як карате, теквондо, кік-боксинг.

Що було на змаганні можна собі уявити переглянувши відео та фото. Також відео з чемпіонату і не тільки можна переглянути на цих каналах: Eneyko2008 (YouTube), Yuriy Tsygan (Vimeo).

Я щиро радий що перші місця посіли гопаківці, радий за тих хлопців які побували на семінарі і здобули МАСУ знань та інформації для "перетравлення", радий за тих хто боровся на чемпіонаті України з вільного козацього бою і радий за себе та Вас, хто може подивитись на вище описаних, набратись наснаги і вогенного бажання для праці, творінь і подальших звершень!

Хто був на змаганнях - показав що він вміє, побачив над чим ще треба працювати і куди потрібно рухатись, так само і нам всім бажаю окреслити досягнуте, викристалізувати суть та зробити висновки, щоб побачити шлях яким потрібно йти і зразу ж почати ходу.

В путь, хай прибуде з Нами сила і здоровий дух!

З використання матеріалів з сайту МФБГ.

Дивуюсь і я....

"Останньою краплею", що призвела до появи цього допису є це - http://smbdspecial.livejournal.com/157563.html - виверження наболілого, на скільки я розумію, про частинку навколишнього...

А дивуюсь я не лише з приводу тих же "високих халатів" і їх ставлення, але й з приводу відношення людей до себе. Скільки ж можна гнобитись під своєю ж лінню і зневірою. Якщо хто кидав оком на загальну ситуацію в країні, та й, мабуть, в світі, то з кожним поколінням люди все кволіші, все більше хронічних спадкових захворювань і кучу іншого болота-смороду.

А хтось задумувався звідки беруться ті спадкові захворювання чи нові?

- Самі ж їх виводимо.

Живе собі кожен як хоче, травиться всім що йому підсунуть (чи сам підсуне), без  найменшої "задньої" думки про цей потужний орґанізм - людину. Та нехай - що себе травить, але ж все що робить з собою в тій чи іншій мірі іде в покоління і, навіть, думаю, що не "в тій чи іншій", а у повній мірі, просто проявляється не все зразу, нащастя.

Приземлимось трохи до сьогодення. Як писав я і крім мене, зараз багато дітей здоров’я яких не таке вже "кінське", що було у наших бабусь/дідусів. І що ми робимо? - Купуємо різні таблетки, мазючки, порошочки (ще якусь гидоту) і водимо рідних чи самі водимось по тих кабінетах де кожен "лікує", що вміє (чи не вміє)... Чого просто не зайнятись собою??!

Як згадувалось в "останній краплі" є чудові люди: Володимир Степанович Пилат і Козак Василь Васильович. Хто ще не знає першого - переходьте за посиланням і читайте та дивіться, Вам має бути стидно... А другий - людина що все життя віддає благій справі - автор системи  ДІР (Динамічна Інтенсивна Реабілітація) - системи, що людину з великими проблемами опорно-рухового апарату перетворює в здорову і міцну, але відповідно, треба займатись не день і не два, а приділити цьому хоча б рік, а там самі побачите що воно того варте. І не думайте що то займає багато часу... Достатньо щоранку (чи щодня) по 10-15хв виділяти на ці вправи, що ще називають "українською йогою" і через декілька місяців, ато й швидше самі побачите результати. А кісточки почнуть "хруськати" і в перший тиждень, але "хруськати" позитивно - легкість в рухах зростає.

Багато відео по системі ДІР можна знайти на сторінці youtube-користувача Василя Васильовича - http://www.youtube.com/user/cossackVasyl або на сторінці групи в facebook.

Також хочу наголосити, що відбувся семінар з ДІР для тренерів БГ! Це дуже чудово, так як система ДІР дуже гарно вписується в загальну концепцію Бойового Гопака як системи оздоровлення і вдосконалення, і допоможе гопаківцям ставати сильнішими і здоровішими. Тому, заохочую всіх гопаківців звертатись до своїх тренерів, інструкторів та вчителів і запитувати про ДІР.

Крім того, до теми догляду за собою, в силу зростання навантаження на людське око за останнє століття, рекомендую подивитись оці лекції, щоб знати як працює наше око і як за ним доглядати. Також, думаю, багато з тих хто читав і так це вже знають, але нагадую про вплив алкоголю на орґанізм людини. Це все насправді важливо, бо якщо ви будете супер сумлінно займатись системою ДІР чи ще якоюсь супер-мега-гіпер-треш-мітол-тра-та-та системою і одночасно "закидатись" всякою нечистю по вінця то будете ще одним експериментальним куском м’яса, вибачте за одкровення, але так воно вже є...

P.S. Ого, чисто нечайно, шукаючи картинку до публікації знайшов набір вправ ДІР - додаю картинку вкінці. Раджу й самим пошукати в Google.

 

Отже, починайте доглядати себе, робіть це стабільно і життя наладиться, а якщо у вас і так все добре то стане ще краще! 

Як, співає О. Скрипка "що не квітне - те пов’яне" - тому давайте квітнути!

Доброго здоров’я, веселих свят, смачної куті і багатої коляди!

Поради тим, кому вже доста .... !

Довгенько, я тут нічого не розповідав, а зараз маю трохи вільного часу, гарну музику збоку і маленьку хвильку натхнення. Багато речей набачив, начитав, наслухав і обдискутував за той час :). Про одну з них повідаю далі.

Люблю місця де філософія перекладається в практику, чи, в даному випадку, де хтось подав дуже влучні та практичні думки на теми, на які всі довкола "філософствують"... Оригінальна назва статті - "Поради тим, хто хоче щоб українська культура перемогла", якщо не дуже любите чи боїтесь національних чи націоналістичних заголовків - не бійтесь, а коли Ви не українець - всеодно прочитайте, адже тези викладені там, насправді, висловлюють думку багато ширшу ніж заголовок. Хто хоче змінити щось наколо себе на краще, в кого здоровий тверезий глузд, інтелігент чи людина з гарним смаком зрозуміє що їх можна доповнити, "перекласти", вибрати ті які пригодяться в її сфері життя, на те все легенько підказує висновок.

Чи не обридло Вам бідкатись на "систему", шукати винних, обдумувати "як би то було добре, якби..."? Чи не пора міняти ті "тваринячі" стереотипи на людські? А почати можна з самого близького - з себе, вибрати якусь хибу в собі і виправити її - показати своїм прикладом іншим, що: от-так же ж гарно, от-так же ж мило і от-так же ж житя розливається буйним квітом!

Прочитайте статтю, коли ще не прочитали, і доброго Вам здоров’я та успіхів в благих діяннях!

А так Гопака?

Недавно переглядав сайти ШБГ (Шкіл Бойового Гопака) - цікаво було почитати новини, відгуки - що загалом робиться і де. З поміж всіх новин найбільш здивував виступ ШБГ ім. Івана Нечая, що знаходиться в Чикаго. Бачив я багато різних і показових виступів і змагів різних типів, але такого гарного, навіть, краще сказати, вдалого поєднання бойових елементів і театральної гри ще не зустрічав. Перше - дуже гарно продумана постановка, друге - навіть коли елемент не дуже вийшов, хлопці чи дівчата умудрялись зробити щось таке, що показувало це як задуманий хід, третє - цікаве використання бойових елементів. Найбільшу роль в тому, що цей виступ мене здивув, напевно, зайняв третій фактор. Чи це від того що вони в США, чи просто трохи менш стереотипно мислячі, бо тут в нас елементи трохи по іншому використовуються/співставляються ніж це я побачив на відео. Не так щоб прямо все нове та інше, але є моменти що дійсно цікаві, не лише рукопашні а й з використанням зброї. Одним словом - молодці!

Дивіться і милуйтесь самі:

А ми у гори!

Минулих вихідних, себто 3-4 вересня, ми з бандою-командою вибрались в коротенький похід вихідного дня. Друзяка Юрко запропонував декілька маршрутів і ми вибрали такий: смт. Воловець - г. Великий Верх - г. Стій - с. Вовче. Похід вийшов інтенсивний, я його весь час марафоном називаю :). Думаю, краще розказати і показати про похід ніж Юрко - головний організатор, хтось інший не взмозі, тому "відправляю" прочитати детальніше у нього в щоденнику.
Напишу тіки від себе - було гарно! Поки ще наука не зав’язалась по шию, такий похід дуже файна штука. Правда, враження на п’ятках ще по сьогодні відходять, зате іншим разом прискіпливіше поставлюсь до взуття - от і наука, і відпочинок, і гарне тренування, і купу добрих людисьок, шо ще кому треба??? :)

Смачний Спас. 20 літ Незалежності України.

Радий повідомити, що 21 серпня в с.Спас Коломийського району Івано-Франківської області буде проходити 2 регіональний відкритий фестиваль автентичної карпатської кухні! Щоб чого зайвого не приписати чи замало не написати, найкраще - дивіться на програмку фестивалю, що збоку.

Крім того на цей рік припадає 200 ліття церкви Преображення Господнього, що у тому ж славетному селищі Спас. Програма святкування цієї події в основному лежить в 19го і 20го числах, але й частинка є 21го (хто вже проглядав програму фестивалю - побачив).

А для невгамовних не лише духом чи культурним началом а й тілом та життєвою енергією від 20 по 22 серпня на фестивалі гопаківцями для своїх побратимів, їхніх сімей, друзів організовуватиметься табір. Крім самого проживання, як годиться доброму козаку буде і кухня, і показові виступи, і забави, і все-все :).




Щира подяка за надану інформацію - пані Марії Пахолок!
Пов’язане:
Альтернативний опис з більшою конкретизацією
Минулий фестиваль:
Опис на ресурсі "This is UKRAINE"
Репортаж-звіт
Фото-звіт

Свято Перуна

Як я згадував в попередньому дописі, на семінарі ми робили виїзд в с. Маліївці, на древнє капище Перуна. Ця поїздка якраз співпала чи була так задумана, щоб співпасти, - зі святом Перуна. 

З собою ми взяли всю табірну кухню, всі прибамбаси для виступів, декілька музикантів і кучу гарного настрою! Поки їхали - співали, приїхали - співали, їхали назад - співали, ну і як годиться козацькій душі - танцювали між тим всім. Розмістились ми в ярі біля водоспаду. По приїзді зразу взялись за підготовку гарного дня - тягали дрова, тягали казани, самі тягались :).

Саме цікаве дійство почалось десь посеред дня - свято Перуна. На тому святі ми - гопаківці виступили з показовою прогамою - показали як вміємо пританцьовувати із зброєю чи з "ворогом", чи просто для задоволення.

Десь між тим всім черговий рій встиг зварити смачнющий куліш, який пройшов по столу, що аж оком не встигнули моргнути (чи не вдалось :)).

Погуляли, поїли і щоб взагалі все було класно - пан директор школи прочитав нам коротеньку лекцію з історії тих мальовничих країв. Розказав як цей край переходив із рук в руки, як тут будувались храми різних релігій, хто і коли будував замки чи палаци в окрузі. То не він розповідав нам, а інший чоловік, але тим не менше - подейкують що саме тими ярами козаки ходили походами, про що й згадується в пісні "Ой на горні женці жнуть". Бо дійсно, коли піднятись на верх яру, то можна побачити великі степи засіяні різними культурами, мабуть і тоді так було.

Хоча майже цілий день після обіду падав дощ, та він нам не заважав, навіть якось цікаво було вкотре розводити вогнище під дощем :).

Вечір не залишився ображений - після співів навкого багаття Ігор Володимирович Кобзар розклав вугельці і, хто мав бажання чи дух, гарцював по них доки не вистигли. На дорогу назад ще покупались у крижаному водоспаді, доречі, відчуття вражаючі: заліз під водоспад - "ААААА! Зимноо!", виліз - "ААААА! Печее!" Так щасливі і заряджені позитивом із всіма своїми речима посідали в автобус. Дорогою до академії, в якій жили, співали і дрімали.

Отак, наславу гопаківці погуляли свято!

Міжнародний семінар з Бойового Гопака, м. Хмельницький, 2011

Ееее-нергія! Вона ще досі бурлить в мені після цих двох тижнів гарту. Це мій перший семінар з Бойового Гопака і я ним дуже задоволений.

Почну з початку. Семінар проводила Хмельницька федерація Бойового Гопака в їхньому ж рідному обласному центрі. Приїхав я туди замаскований під туриста, з рожевим похідним рюкзаком :). Зустрів мене Олег Михайлович Геделевич, керівник ШБГ „ПЛОСКИРІВ“, який показав де жити і мінімально пояснив чого чекати і що робити. А далі - все почало потрохи закручуватись, оживати - почав з'їжджатись люд звідусіль. І тут один з головних пунктів - прибуло двоє гопаківців з Польщі, а саме з Підляшшя - тому я й „обізвав“ в заголовку цей семінар міжнародним. Так в неділю 17 липня відбулось урочисте відкриття семінару з показовою програмою, на якій, доречі, я трохи повоював шаблями.

З понеділка всіх розділились на рої та чоти, крім того кожній кімнаті видали розпорядок дня. З цього моменту почався власне сам вишкіл. Зранку прорух, потім лекції, тренування, між ними: сніданок, обід, вечеря - приблизний графік двох тижневого життя гопаківця-семінариста.

Та не думайте, що все було так нудно... Кожен день по свому замальовував повну картину і кожного дня ми отримували щось нове або збагачували та укріплювали вже надбане. Протягом всього семінару нас надихав, оберігав і скеровував дорогою Лицаря - Пилат Володимир Степанович - Верховний Вчитель і засновник стилю Бойовий Гопак.

Все проходило на ура! Тренування, відтискання :), купання в р. Південний Буг, лекції, виїзд в с.Маліївці - на древнє капище Перуна, змаги (однотан, тан-двобій, забава, борня). Це все гуділо під дружнім колективом потужних особистостей - колективом гопаківців!

Андріївські вечорниці

Вчора уночі, себто в ніч з 12 на 13 грудня - ніч на Андрія в мене проходили такі собі "Андріївські вечорниці". Ще не знаю думки всіх учасників, але мені здається що все було добре - файно побавились. Спочатку зібралась перша половина запрошених - то ми щоб не гаяти часу почали готувати стіл. Нічого так добре не впливає на людей як спільна робота на кухні. Хто не знався - познайомились, говорили про те про інше, хтось щось розказував - інші слухали, ех, навіює старими часами, коли на якомусь хуторі чи в хаті в селі збирались молодиці та молодики і разом затівали забави! Пізніше до нас приєднались усі решту і ми почали ся бавити :). В колонках грала рідна музика, рідна в сенсі українська: Воплі Відоплясова, Гайдамаки, Океан Ельзи, Мандри і багато інших хороших гуртів. Всі були в вишиванках - дрес код, без якого ні в тин ні в двері. Ближче до ночі чи точніше вже після півночі пекли калиту! Було цікаво спостерігати як чотири дівчини заправляють на кухні :). Так як таку "паляничку" пекли вперше то всі чекали що з того буде? На диво воно, навіть, не пригоріло! Правда підвішувати на нитці не стали - вона не була достатньо міцна, що втрачати - сіли з'їли так - це була дуже смачна штучка. Далі народ лишився забавлятись в хаті а ми, з моїм другом uko'м , пішли на двір розводити багаття. Було трохи зимно, тому по черзі надягали куртку і бігали по дрова - взяти ще одну куртку, то якось, ну, не серйозно :). Так як вогонь - це uko'ва стихія, то він майстерно розвів велике вогнище, біля якого ми погрілись у двох, а потім покликали і тих хто були в домі. Для чого ми розводили вогнище? Так відповідь очевидна, - щоб зробити глінтвейн і побігати з бубном та замовляннями навколо багаття(не жартую - дійсно бігали з бубном :) )! За старою доброю традицією і по майже власному "пшепісу" і я майстер uko забабахали глінтвейн в манашищі! Uko був головний на кухні - стежив за вогнем і посудиною з вином а я і bоxer, та й інші бажаючі крутились на господарці - горнята, тримачка для казанка, морально-відповідна загальна атмосфера. Виконали все в найкращих тонах і насолоджувались гарячим глінтвейном. По поверненню додому - хто ліг спати, хто бавився покер, хто Mario Forever :), хто крутився як міг. Далі свято попливло течією самотоку :). Гуляли, бавились, спали, не спали, ворожили, не ворожили :). Зранку якось вибрались на пари і для нас настав новий день, але це вже інша казка.

Думаю як на перший такий захід у власному виконанні - вийшло добре, наступного разу постараємось залучити більше традицій!